З 2019 р. починають діяти норми Конституції України та відповідних процесуальних законів про те, що представництво в суді можуть здійснювати лише адвокати.

На практиці це означає, що в більшості випадків до суду можна буде звернутися або безпосередньо самій особі, або від її імені її адвокату. Виключенням з цього правила будуть сімейні, трудові та малозначні справи, по яким представництво в суді буде можливим особами, які не є адвокатами.

Метою таких змін законодавства в 2016 р. було реформування правової системи держави і підвищення якості системи правосуддя, рівня правової допомоги і належний захист прав громадян. І мета правильна, бо, погодьтеся, коли у людини болить зуб, вона, зазвичай, шукає фахового лікаря для лікування. А коли йдеться про хірургічне втручання – факт участі в ньому лікаря не ставиться під сумнів взагалі. Тоді як ділити спадщину в суді, стягувати борг чи страхове відшкодування з винуватця ДТП чи з його страхової - часто громадяни воліють без участі адвоката. І дуже часто через недоліки позовної заяви, а ще частіше через неповну реалізацію права на подання доказів, такі справи програються навіть у тих випадках, коли виграш був би можливий – знай людина про те, до якого моменту і яким чином необхідно подати до суду відповідні докази чи викласти свої аргументи з приводу спору.

З «сухої» юридичної мови ухвал судів людині, що не має досвіду судового представництва, важко зрозуміти важливість кожного визначення і необхідність вжиття певних дій у строки, що чітко регламентовані законом і судом, і недотримання яких дорівнює неприйняттю доказів та аргументів сторін.

Передусім, судовий процес – це процедура, яка створена для того, щоби кожна його сторона в рівній мірі та в чітко визначені строки надала суду наявні у неї докази, пояснення, аргументи, як щодо суті спору, так і щодо аргументів іншої сторони. Після чого суд має у відповідності із законом оцінити такі докази і аргументи і постановити рішення на користь тієї сторони, яка діє чи діяла правомірно.

Суд не наділений правом збирати докази замість сторони спору. Неподання доказів – це як мовчання. Людина промовчала  -  її аргументи не були почуті. А подання доказів після встановленого строку – дорівнює словам, вимовленим вже після того, як в них існувала потреба. Недотримання процедурних питань – причина програшів у значній кількості справ. 

Таким чином, зверніть увагу, що починаючи з 1 січня 2019 року представництво у суді може здійснювати не юрист, а саме адвокат. Тому будьте розсудливі та довіряйте вирішення важливих справ професіоналам.