Часто в юридичній практиці саме знання процесуальних аспектів грає ключову роль та здатне вплинути на результат всієї справи.

Нещодавно саме завдяки відмінним знанням нюансів цивільного процесу наші адвокати захистили інтереси клієнта.

Наш клієнт – відповідач, до якого звернулися із позовом про усунення перешкод в користуванні та відшкодування упущеної вигоди.  Наші адвокати заявили суду клопотання про витребування доказів. Клопотання було  обґрунтоване тим, що позивачем до матеріалів позову було додано копію відповідного доказу, що не була засвідчена у встановленому законом порядку.

Судом було задоволено клопотання клієнта про витребування доказів у позивача, а саме оригіналу відповідних документів, оскільки в матеріалах справи наявна лише їх копія. Суд зобов’язав позивача надати суду такий доказ, проте, у зазначений судом строк позивач вимоги ухвали суду не виконав. Позивачем не було надано оригінал доказів, з чого  судом вбачалося, що позивач ухиляється від подання доказу, який був  витребуваний судом.

Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 84 ЦПК України  будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.

Позивач надіслав суду клопотання з якого вбачалося, що оригінал доказів втрачено бухгалтером, а відповідь про неможливість надається через 2 місяці у зв’язку з пошуком оригінального примірника. Ці твердження позивача суд сприйняв критично, оскільки позивач протягом строку понад 2 місяці мав змогу отримати оригінал, або належним чином завірену копію вищезазначеного доказу.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. Відповідно до п.9 ч.І ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Суд залишив даний позов  до нашого клієнта без розгляду, окрім цього, стягнув  з позивача витрати на професійну правничу допомогу на користь нашого клієнта.